Тетяна Анатоліївна Цимбалюк, учитель української мови і літератури Вербівської ЗОШ I-III ступенів, спеціаліст вищої категорії.
Опис власного педагогічного досвіду
У сучасних умовах українська педагогіка орієнтується на гуманістичне виховання особистості, на особистісно зорієнтоване навчання. У центрі виховання — дитина, що має вже невеличкий досвід свого життя в сім’ї, у дитячому колективі. Сьогодні ми говоримо про права дитини, про відповідальність батьків за виховання дітей, а на школу покладається велика місія виховати повноцінну людину з гуманістичною мораллю, повагою до національного. Усе частіше ми чуємо про загальнолюдські цінності, про демократичні принципи життя, свободу слова, незалежність. Школа і сім’я—ось важливі чинники виховання, що дають знання про загальнолюдські цінності, патріотичні й національні інтереси, стосунки в сімейному і шкільному колективах.
Керуючись документами — Конституцією України, Законами про освіту, Указами Президента України, Концепцією національно-патріотичного виховання, Конвенцією про права дитини, Статутом школи, класний керівник створює сприятливі умови для індивідуального розвитку й формування особистості учнів.
Актуальність проблеми національного виховання на сучасному етапі зумовлена знехтуванням національними цінностями, зрадництвом, підтримкою російської агресії певними колами населення України. Цю проблему вивчали відомі педагоги К. Ушинський, С. Русова, Г. Г. Ващенко , В.О. Сухомлинський, О.А. Захаренко, О. Вишневський. Національна ідея втілена в Національному Гімні України « Ще не вмерла Україна» П. Чубинського, написаному в 1863 році, першому історичному романі «Чорна рада» П. Куліша, поемі Т. Г. Шевченка « Великий льох», «Євшан-зілля» М.Вороного.
Як привернути увагу сучасного покоління до національних цінностей? Двадцять чотири роки Незалежності України — невеликий час в історії людства. Загальнолюдські цінності нерозривно пов’язані з національним вихованням, бо народна педагогіка виховує такі цінності.
Виховна робота з учнями 7 класу Вербівської ЗОШ І—ІІІ ступенів спрямована на виховання морально-духовної життєво-компетентної особистості та реалізації виховної проблеми «Національне виховання».
У своїй педагогічній діяльності я використовую дослідницькі, пошукові, словесні й наочні методи, створення проектів. Підготовка до виховних заходів проводиться в індивідуальній, груповій та спільній колективній роботах.
Клас— це маленький колектив, у якому формуються міжособистісні стосунки, це дзеркало батьківського виховання. Тому роботу з учнями я почала з того, що вивчила рівень сформованості класного колективу та його інтересів. Було проведено анкетування « Я і мій клас», « Я— учень 5 класу», де визначила рівень довіри учителю, другові, вибір найулюбленішого предмета . Відповідно до цього я вибрала мету виховної роботи у класі: формування колективу, виховання та розвиток національної свідомості , любові до рідної землі, свого народу, місця, де ти народився, розвиток духовності, розуміння високої загальнолюдської і народної моралі, мовної культури, знання Конституції України, виховання поваги до народних символів, обрядів, Державного Герба, Прапора, Гімну, національної гідності й самоповаги, свідомого ставлення до праці, самовдосконалення, загальної культури, розуміння творів мистецтва, пам’яток історії, поваги до людей, пам’яті борців за Україну. У дружному колективі розвивається творча ініціатива, творча здібність, почуття єдності, виростають лідери.
У 7 класі навчаються 10 учнів : 5 хлопчиків і 5 дівчаток. Розпочинаючи роботу з класом, я намагаюся побачити, почути, розпізнати кожного якомога краще. Першим кроком є вивчення сім’ї, індивідуальних особливостей кожного учня. Я цікавлюся не лише навчанням та ставленням до нього, а й рівнем вихованості, розуміння життя, ставлення до своїх батьків, друзів.
Серед дівчаток рівнем організованості виділяється Проненко Наталія. Завжди активні учасники художньої самодіяльності Зайченко Анна, Лахманюк Вікторія, Шалена Ольга. Паяс Наталія має здібності до декламування, плетіння з ниток та бісеру. Усебічнорозвинений Ткаченко Ярослав, переможець районної олімпіади з математики ( 2014-2015 н.р. ), артистичний, учасник художньої самодіяльності, має добру пам’ять, логічне мислення. Каракай Дмитро цікавиться природничими науками, має розвинене мовлення. Мироненко Андрій захоплюється енциклопедичними знаннями, скромний, відповідальний. Магеррамов Денис — фізорг класу, хороший декламатор і футболіст. Відповідальний за трудові успіхи — Суржко Максим, працьовитий, помічник мами. Здібності до малювання мають Проненко Наталія та Зайченко Анна. Лідерами в класі є Шалена Ольга, Ткаченко Ярослав, Каракай Дмитро. Жодне шкільне й сільське свято, спортивні змагання не проходить без участі семикласників.
Відповідно до складеного шкільного плану виховної роботи, виховної системи класу « Національне виховання» , я спланувала різні форми роботи з учнями : години спілкування « Моя Україна — вільна держава», « Вічне слово Кобзаря», « Славетні постаті України», « Що таке толерантність?», «Символи України»», « 22 січня — День соборності України», « Добро — це коло, у середині якого краса», « Ковенція ООН та Конституція України про права дітей”, « Милосердя починається з власного дому», « Обряди та звичаї українського народу», інформаційні хвилинки « Хто такий патріот?», « Його ім’я увіковічнене в пам’яті», « Козацькі сурми», « Слово до слова — зложиться мова», « Колосок пам’яті», « Моя рідна Городищина», « Душі людської доброта», хвилинки вільного спілкування « Природа у творах поетів», « Що означає бути людиною», «Будьмо толерантними», день ввічливості в класі, створення колажу « Без верби й калини нема України», поетична хвилинка « Шевченкове слово», «Ви сказали « Добрий день!», проекти « Ми роду козацького діти», « С. С. Гулак-Артемовський — наш земляк-композитор», « Диво калинове», «Перлини нашого краю», екскурсії « Стежками рідного села», у музей Т. Г. Шевченка. Цікавлячись назвами вулиць рідного села, дізнаємося, чому вони називаються братів Соловйових, Оселедьків, Зуєнків, Клименків, Білоусів, чому кутки села називаються Слобода, гора Мар’яшівка, Гулаківка, Кличкове, чиї діди воювали у Другій Світовій війні, хто пережив у вашій сім’ї Голодомор, які народні свята відзначають у ваших сім’ях, назвіть художників нашого краю.
Вивчаючи свій рідний край, звертаємося до творчості Т. Г. Шевченка. Кожен учень вивчив улюблений вірш, « художники» намалювали ілюстрації до творів, а «солісти» виконали пісні.
Ми гордимося нашими земляками — поетесами К.С. Вишинською і З.С. Дикою. Знайомство з поетичними збірками «Зі мною біль живе, калино», «Я серед вас не маю берегів», «Сонце недолі» К. Вишинської і повістю про Вербівку З.С. Дикої « Спориш на камені» відкриває перед учнями глибоку любов до рідної землі, яка йде із самої глибини душі, де кожне слово голубить щирістю і красою, вруниться добротою. Ми провели засідання « круглого столу», на якому прочитали вірші письменниць і обговорили книгу « Спориш на камені». Вивчати звичаї і традиції свого села можна за книгою Зої Дикої. Вона описує, як у Вербівці колядували, як пекли хліб.
Почуття городості за свій рідний край викликає і робота над проектом« С.С. Гулак-Артемовський — наш земляк-композитор». Підготовка до заходу виконувалася у групах. Учні попередньо відшукали матеріал про життя і творчість композитора, друга група створювала презентацію, третя група розучила дует Карася й Одарки з опери « Запорожець за Дунаєм» та пісню « Стоїть явір над водою».До свята Покрови вихованці підготували свято « Ми роду козацького діти».Готуючись до нього, учні глибше дізналися про звичаї козаків, вивчили козацьку лексику, визначили риси справжнього козака, вивчили танці « Гопак», козацькі пісні.
Кожна людина починається з отчої землі, з прадавніх коренів нашого народу. І коли ми говоримо : “ Мій рід, моя родина“,— то в душі народжується щось таке тепле, таке ніжне й близьке. Бо це рідна домівка, мамині очі й сильні татові руки. Уся робота класного керівника нерозривна з сім’єю. І національне, й патріотичне виховання починається звідти. Ми переймаємося долею наших тат, які зараз захищають Україну, перебуваючи в зоні АТО, вконують свій патріотичний обов’язок. Учні класу неодноразово виготовляли обереги та писали листи й малювали малюнки для наших бійців.
Визначаючи життєві цінності, учні завжди на уроках та в позакласній роботі на перше місце ставлять родину, сім’ю. Тому я постійно тримаю зв’язок з батьками своїх учнів, вивчаю стосунки батьків і дітей, підбираю теми батьківських зборів : « Створення сприятливих умов для навчання дітей», « Поради і рекомендації щодо виховання і навчання дітей в сім’ї», « Про авторитет батьків і його роль у вихованні», «Поведінка і моральна свідомість підлітків», «Збереження національних традицій в нашій родині».
У Вербівській ЗОШ І-ІІІ ступенів національному вихованню приділяється велика увага. Тому ми неодноразово брали участь у виставці народних ремесел, народно-прикладного мистецтва. Світлиця є гордістю нашої школи, у якій зібрані народні побутові речі, зразки національного одягу. Відвідуючи цю кімнату, із цікавістю слухаємо розповідь учителя про житло наших предків, потім описуємо у своїй роботі інтер’єр української хати. Запитую учнів : «Чи тепер ми живемо краще, заможніше? Але чому ми так обідніли духовно? Чому соромимося прикрасити свої віконниці чудернацькою різьбою, вишити і повісити на покуті білий рушник, посіяти попід вікнами мальви і чорнобривці? Чому часто ми намагаємось вибудувати високий паркан, щоб і пташка не перелетіла у наш двір? Чому не завжди шануємо ближнього свого? А може тому, що втратили оте правічне, пресвяте, прарідне. Забули пахощі м’яти й любистку, занехаяли мамину пісню, зневажили рідне слово».
Захистити свою Батьківщину зможе лише здоровий громадянин. Постійними учасниками спортивних змагань є хлопці та дівчата класу : виборювали призові місця серед учнів школи, а дівчата навіть захищали честь школи на районних змаганнях з футболу у вересні 2015 року. Збереження здоров’я— це і виховання чистоти, попередження шкідливих звичок. Тому, відзначаючи День здоров’я ( 7 квітня) , ми створили колаж « Здоров’я — в наших руках», взяли участь у загальношкільному заході .
Тісно пов’язано життя громади нашого села Вербівки та підростаючого покоління. Щороку ми вшановуємо пам’ять визволителів нашого села від фашистських загарбників Лінійкою пам’яті 9 травня, Дня визволення села ( 5 лютого). Мої діти беруть участь у проведенні мітингів та лінійок, декламуючи вірші. Кожен кладе квіти до Обеліску слави. Неодноразово ми відвідували музей історії нашого села, зустрічалися з О. М. Підгрушньою, ветераном педагогічної праці, організатором пошукової роботи часів Другої Світової війни, яка є частим гостем у нашій школі. Ольга Микитівна є прикладом самовідданості й любові до рідної землі, тож діти з повагою слухають її виступи.
Учні мого класу ростуть справжніми вербівчанами. Зайченко Аня виставляла свій малюнок на районному святі « Садок вишневий коло хати», День села не обходиться без участі Ткаченка Ярослава. Уся сім’я Ярослава ( батько, мама і менший брат ) є учасниками сільської художньої самодіяльності. А які красиві дівчата у вишиванках на сцені, виконуючи український танок!
Національне виховання — це виховання патріота. Проводячи анкетування « Я— громадянин України», на питання « Як ти розумієш поняття « громадянин?», учні відповіли, що громадянин— це той, хто підтримує свою країну, шанує своїх батьків, той, хто проживає у цій країні. На питання « Які почуття виникають у тебе, коли чуєш «Гімн України?», діти відповіли : любов до Батьківщини; поваги до держави; почуття патріотичні, героїчні, горді; згадую про війну України з ворогами. Про обов’язок громадянина написали так: бути патріотом.
Як учитель української літератури і класний керівник , поєдную виховання та навчання на своїх уроках, виробляючи в учнів норму літературної вимови, прагнення удосконалюватися. Аналізуючи твір « Захар Беркут» у 7 класі, визначаємо, чи актуальний твір зараз. Складаємо асоціативний кущ : хто такий патріот, що таке толерантність.
Особливо хочеться звернути увагу на читання творів українських письменників. Прищеплюючи любов до читання, звертаєш увагу на письменників України, їх твори й проблеми, порушені в них. Адже знаємо, що інтерес до читання в останні роки взагалі впав. Спільно проводимо в бібліотеці конкурси «Поетичне слово», «Проба пера», «Віртуальна екскурсія у музей С. Нечуя-Левицького», «Конкурс на краще декламування віршів Т. Шевченка, В. Симоненка, К. Вишинської».
Без любові до українського слова не можемо говорити про патріотизм. На уроках української мови і літератури, у позакласній роботі намагаюся прищеплювати любов до рідної мови. Щороку ми беремо участь у конкурсах знавців української мови імені П. Яцика, імені Т. Шевченка, шкільній олімпіаді з української мови, Усеукраїнській грі « Соняшник». Дмитро Каракай і Богдан Олійник отримали дипломи ІІ ступеня Регіонального рівня. Підготовкою до тижня української мови стало написання творів та віршів про рідну мову, вивчення висловів українських поетів про мову, складання колажу « Наша мова». У своєму класі як класний керівник я веду гурток « Таємниця рідного слова». Результатом роботи гуртка є підготовка до свята « Наша мова калинова», випуск плакату « Вивчай рідну мову», стіннівок про Петра Яцика, проведення вікторини « Диво калинове». Відзначаючи ювілей видатного педагога й письменника В. О. Сухомлинського, провели читання «Василь Сухомлинський — дітям», познайомилися з життєписом і його творами.
Прищеплюючи любов до мови, усної народної творчості, проводжу п’ятихвилинку : продовж прислів’я, склади розповідь за фразеологізмом, заспівай народну пісню, назви видатних людей нашого краю, відгадай, з якої пісні ці слова, хто зображений на фотографії або малюнку, хто є автором цієї книги, розкажи про свій вишитий рушник-оберіг дому.
Результативність роботи над проблемою «Національне виховання» прослідковується у зацікавленості учнів до традицій нашого народу, відродженні інтересу до вишивки як одного з національних символів; бажанні досліджувати свій рідний край, читанні літератури земляків-поетів, удосконалюванні своєї мови, участі в конкурсах з української мови, волонтерській допомозі нашим воїнам АТО, бажанні прикрасити територію школи, свою вулицю й дім, участь у громадському житті нашого села.
Тож робота класного керівника над системою « Національне виховання» включає такі комунікативні зв’язки:
